Світлої пам'яті Галата Миколи Васильовича
Без них були б безрадісними дні.
Це люди мудрі і душею чисті,
І з ними хмурі дні стають ясні.
На 79 році життя перестало битися серце світлої людини: заслуженого вчителя України, вчителя-методиста образотворчого мистецтва Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Миколи Васильовича Галата. Його життя було таким яскравим, насиченим, сповненим подій і звершень, що вистачило б не на один десяток пересічних людських доль. Невимовно жаль, що тепер про нього ми будемо говорити в минулому часі.
Народився Микола Васильович 19 травня 1942 року в місті Золотоноші у сім’ї службовця. Він малював завжди. У шкільні роки (навчався в міській школі № 4 ) одержував найбільше грамот саме в гуртку малювання Золотоніського будинку піонерів. Після школи здобув фахову підготовку в Кролевецькому професійно-технічному училищі художнього ткацтва за спеціальністю «Майстер килимарства». Рік працював килимарем на фабриці художніх виробів у м. Хотин Чернівецької області.
У 1965 році прийшов до Золотоніської середньої школи № 6. У цей час заочно навчався у Московському народному університеті мистецтв за спеціальністю «Малюнок та живопис». Пізніше ґрунтовно опанував свій предмет в Одеському педінституті за спеціальністю «Вчитель малювання та креслення».
З 1969 по 1971 роки служив у лавах Радянської Армії рядовим. У полковому клубі виконував роботу художника – оформлювача. Його малюнки друкувалися в газеті Московського округу протиповітряної оборони.
З часом стало зрозуміло, що педагогічна робота – це і є покликання Миколи Васильовича. У школі спільно з учнями він обладнав кабінет образотворчого мистецтва. На стендах шкільного музею образотворчого мистецтва України розмістив репродукції відомих художників. Особливу роль відвів творчості засновника критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві Т.Г.Шевченка.
До чого не доторкалася вправна рука педагога - усе ставало прекрасним. Свою душу та велику працю він вклав у оздоблення школи: рекреацій, кабінетів, музеїв. З ініціативи М.В.Галата у навчальному закладі здійснювалося поглиблене вивчення образотворчого мистецтва. Можливо, тому багато його вихованців пов’язазали своє життя саме з ним: стали архітекторами, художниками, модельєрами. У 2002 році в США (штат Мінесота) було видано календар, ілюстрований малюнками учнів М.В.Галата.
Більше 30-ти років педагог керував районним, міським методоб’єднаннями учителів образотворчого мистецтва. З ініціативи Миколи Васильовича вперше в Україні на базі школи № 6 почали проводитися міські олімпіади з образотворчого мистецтва. Як результат: рідна школа стала базовою з цього предмету в області.
З року в рік Микола Васильович публікував десятки статтей мистецького спрямування на сторінках журналу «Педагогічний вісник», газет «Златокрай», «Вісник Золотоніщини», «Тарасові джерела». Був автором численних методичних розробок: «Кабінет креслення в середній школі», «Мистецькі вечори» та ін..Досвід роботи вчителя пропагувався на обласному радіо і телебаченні, на сторінках всеукраїнських газет і журналів.
Микола Васильович ставав переможцем міського, обласного та активним учасником Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
Сумлінна праця талановитого вчителя була відзначена численними грамотами, медаллю «Ветеран праці». Йому було присвоєно звання «Старший учитель», «Вчитель-методист». А у 1996 році – звання «Заслужений учитель України». Та найпочеснішими неофіційними його званнями по життю були: «Людина», «Вчитель», «Художник».
Царство Небесне і світла пам’ять нашому шановному колезі Миколі Васильовичу Галату. Хай спочиває з миром!
